Соціальні мережі для науковців

Дата публікації: 
2014-12-06
Завершено
Ясна І. Соціальні мережі для науковців // Studway, 2012-12-06 - http://studway.com.ua/socmerezhi-dlya-naukovciv/.

Вже нікого не потрібно переконувати в тому, що соціальні мережі – не лише майданчики для спілкування, а й необхідна умова професійного розвитку. Сьогодні поговоримо про види й переваги соціальних мереж для науковців.

Оберіть мережу

Більшість соцмереж для науковців пропонують такий функціонал:

  • реєстр науковців та пошук у ньому;
  • інструменти для створення професійного резюме чи портфоліо;
  • бібліотека публікацій, завантажена учасниками;
  • база вакансій світових університетів;
  • інструменти статистики, що дають змогу проаналізувати, хто, з яких країн, за якими пошуковими запитами та як часто знаходить вашу сторінку чи конкретні публікації;
  • можливості приватної переписки.

Нині існує не один десяток таких спільнот. Визначившись зі сферою наукових зацікавлень, можете підібрати два ресурси – міжнародний і національний. Нижче наводимо перелік найзручніших, на нашу думку, академічних соцмереж в Україні і світі.

Створена у 2008 році, Academia.edu позиціонується як універсальна мережа для представників усіх сфер науки. У ній зареєстровані майже 16 мільйонів користувачів, які завантажили 43 мільйони наукових робіт.

Social Science Research Network орієнтована на дослідників соціально-гуманітарної сфери.

ResearchGate зорієнтована здебільшого на представників природничих і точних наук. Заснована у 2008 році фізиками та фахівцями з комп’ютерних наук, вона налічує більше 5 мільйонів учасників. Крім згадуваних вище можливостей, тут існує дошка питань і відповідей.

ResearchGate дає змогу реєструватися лише за наявності електронної скриньки на домені університету (.edu). Для європейських студентів, кожен із яких із першого курсу має поштову адресу типу ivanov@oxford.edu, це не проблема, а наші співвітчизники можуть вирішити це питання, написавши лист адміністраторам сайта. Мені, для прикладу, відповіли вже на другий день та активували акаунт зі скринькою на звичайному Gmail.

Свою нішу займає Computer Science Student Network (CS2N) для студентів, що займаються комп’ютерними технологіями, інженерією та вищою математикою. Окрім інших можливостей, сервіс пропонує окремі заняття з різних дисциплін, цілий ряд конкурсів та систему віртуальних нагород для найактивніших.

Одна з найбільш старих і відомих російських наукових мереж – SciPeople, зорієнтована на представників усіх сфер науки. Вона пропонує, мабуть, найширший спектр можливостей: не тільки пошук партнерів для спільної реалізації проектів, а й грантодавців та інвесторів, каталог наукових журналів.

Серед українських розробок відзначимо Соціальну мережу науковців (Scientific Social Community), створену у 2008 році стипендіатами програми «Завтра.UA» за підтримки Фонду Віктора Пінчука.

Ще один вітчизняний ресурс – мережа Українські науковці у світі (Ukrainian Scientists Worldwide), яку створили українські аспіранти в Німеччині.

Шукайте наукові тексти

Майже щодня десь у світі проводиться хоч одна конференція на тему, пов’язану з вашою творчою роботою чи дослідженням, щомісяця виходять десятки, якщо не сотні, журналів і книг, багато з яких видається дуже обмеженим тиражем.

У соціальних мережах кожен науковець дбає, щоб його роботи якнайшвидше з’являлися перед колегами, тому на сторінці дослідника ви знайдете не лише опубліковані роботи, а й рукописи, автореферати, окремі глави дисертацій або книжок, над якими він зараз працює. Додаємо сюди публіцистичні та популярні тексти, які навряд чи з’являться в наукових бібліотеках. Тож перед нами добірка робіт, яку не знайдеш у жодному науковому центрі.

Відстежуйте новини

В академічних соцмережах усе так, як і в звичайних: достатньо підписатися на обрану людину чи за ключовим словом – і нові надходження відображатимуться у вашій стрічці новин. А змога побачити, на які оновлення підписані ваші знайомі та колеги, допоможе знайти щось нове для себе та розширити коло підписок.

Якщо ви вже проводите чи плануєте дослідження, спробуйте взяти за правило вдумливо формувати лист підписок і щодня переглядати новини – невдовзі відчуєте, що дійсно тримаєте руку на пульсі, орієнтуючись у сучасних розвідках обраної проблеми.

Заводьте контакти

Бажано, щоб не лише аспірант орієнтувався в надбаннях старших колег, а й вони знали його, принаймні віртуально. Для молодого науковця академічні соціальні мережі – найкращий простір для заведення перших професійних контактів. Ніщо не заважає вам написати автору, стаття якого вас вразила, та поставити додаткові запитання або навіть висловити незгоду. Навіть якщо він – професор Оксфорду, для людини, яка проявляє інтерес до його творчості чи наукової діяльності, є велика ймовірність отримати відповідь.

network

Рекламуйте себе

Ви можете бути талановитим науковцем і яскравим автором, але доки ніхто не бачить ваших робіт – як фахівець ви не існуєте. Тому, плануючи посісти помітне місце в академічній сфері, варто починати публікуватися якомога раніше. На початку це можуть бути зовсім прості тексти: тези виступів на молодіжних конференціях чи якісні статті в університетській газеті. Головне звикнути: усе, що ви вважаєте вдалою пробою пера, маєте показувати іншим.

Окрім цього, на сторінці необхідно подати особисту інформацію. Усі академічні мережі пропонують інструменти для створення резюме, завантаження нагород і дипломів.

Отримуйте оцінку робіт

Ще одна причина, через яку варто публікувати власні тексти, – можливість продемонструвати їх колегам. У академічних колах це називається апробацією та є необхідною умовою визнання будь-якого дослідження. Вважається, що дослідження повинні активно обговорюватись уже в процесі їх створення, а не лише після публікації. Хоча формально апробація передбачає публікацію робіт у визнаних фахових журналах, прагнення молодого науковця поділитися напрацюваннями у професійних мережах – завжди додатковий плюс для нього та чудова нагода почути відгуки про свою роботу.

У цьому допоможуть також інструменти статистики, які пропонує більшість академічних мереж. Аналітичні звіти покажуть, які з текстів привертають найбільшу увагу, за якими пошуковими запитами люди знаходять вашу сторінку, з яких країн читачі тощо.

Будуйте кар’єру

Ну, і нарешті: академічна мережа – ефективний інструмент пошуку роботи. Кадрові агенції та ярмарки кар’єри – точно не те місце, де варто шукати наукові вакансії, тим паче, іноземні. Найчастіше інформація розповсюджується більш спеціалізованими каналами, включаючи професійні мережі, де більшість світових університетів і наукових установ має віртуальне представництво.

Цікавий інструмент пропонує ResearchGate, що намагається допомогти науковцеві з пошуком вакансій: програма аналізує інформацію профілю, порівнює її з критеріями відбору від роботодавців і показує лише ті пропозиції, що відповідають цим критеріям. Звісно, це не заважає вам переглядати всю базу вакансій.

network

Оцінка ефективності

Маючи акаунти в п’яти з розглянутих у цій статті соціальних мереж, зазначу, що до популярності Фейсбуку чи ВКонтакті на українських теренах їм ще далеко. Інша справа у європейській науковій спільноті, де активна підтримка акаунту в таких спільнотах є де-факто стандартом для кожного фахівця. Вірогідно, що тут ви знайдете акаунти відомих вам іноземних дослідників, чиї імена читаєте на обкладинках книг і підручників.

Отже, якщо ви володієте англійською мовою та орієнтовані більшою мірою на міжнародне спілкування (а сучасна академічна кар’єра вже за визначенням передбачає мобільність), ці мережі є необхідним інструментом налагодження та підтримання зв’язків. Те ж можна сказати про популяризацію робіт: публікації  англійською мовою шукають і переглядають тисячі фахівців. Саме тому наші співвітчизники часто до текстів, написаних рідною мовою, додають анотації англійською.

Щодо україномовної та російськомовної спільноти – їх активність у міжнародних мережах не така висока, але швидко підвищується. Так, за три місяці не дуже активного перебування на Academia.edu, моїми фоловерами (тобто підписниками на мої оновлення) стали лише 45 українських колег, які переглянули мої публікації близько 1000 разів.

Але й це – результат, вартий зусиль. До того ж є локальні та спеціалізовані мережі, і все це – можливості, якими точно не треба нехтувати. Варто обрати найзручніший для себе варіант і зрозуміти, що при систематичній підтримці рано чи пізно він обов’язково принесе плоди.