Коментований переклад та філософська лексикографія як форма магістерської дисертації: новації кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка

Дата публікації: 
2015-12-01
Завершено
Тип публікації: 
репортаж
Обсяг (т.зн.)
15.30
Ясна І. Коментований переклад та філософська лексикографія як форма магістерської дисертації: новації кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка // Освітні тренди: сайт про сучасні тенденції розвитку освіти, 2015-11-27. - http://www.edu-trends.info/commented-translation/
Довгоочікувана та досить надзвичайна подія – відкрита презентація низки ініціатив Центру філософської текстології Філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка – відбулася у Києві 20 листопада 2015 року. На заході було обговорено впровадження коментованого перекладу і лексикографічного опису як альтернативної форми магістерської дисертації з історії філософії, створення онлайн-реєстру фахових перекладів, проект розвитку філософської лексикографії як повноцінної дослідницької галузі та інші “революційні”, на думку організаторів, новації.

В роботі семінару взяли участь співробітники Філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковці Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, співробітники  кафедри філософії та релігієзнавства Національного Університету «Києво-Могилянська Академія» та представники інших наукових і освітніх інституцій, зокрема: завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету, головний редактор філософського часопису «Sententiae», доктор філософських наук Олег Хома,  провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», президент Українського філософського фонду, головний редактор часопису «Філософська думка», доктор філософських наук Сергій Пролеєв, директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, о. Войчех Сурувка ОР, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філософських наук, професор Вадим Менжулін, завідувач відділу історії української філософії Інституту філософії імені Григорія Сковороди, доктор філософських наук Сергій Йосипенко, професор кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук Тарас Кононенко та інші фахівці.

Коментований переклад – перспективна форма наукової роботи студента

За короткою латинською назвою ховається багаторічна робота викладачів кафедри та інших небайдужих осіб. Йдеться про абсолютно новаторську для України форму захисту магістерських дисертацій – у вигляді коментованого перекладу фахових текстів.

Таку форму магістерської роботи, досить поширену у Європі, в Україні буде застосовано вперше. Вона вважатиметься повноцінною формою наукової роботи бакалаврів та магістрантів напряму «Історія філософії».

Запропонований підхід надасть студентам можливість вибору: написати та захистити звичайну випускну роботу або долучитися до однієї з дослідницьких груп, яка протягом чотирьох семестрів магістеріуму займатиметься перекладом обраного філософського тексту під керівництвом досвідчених фахівців. Діяльність студентів не обмежується перекладом: це лише перший крок, свого роду «допуск до роботи», логічним завершенням якої стає аналіз та коментування перекладеного тексту, вивчення світового досвіду його досліджень та, зрештою, вироблення власної дослідницької позиції.

«Коментований переклад фахових текстів – найбільш адекватна форма роботи для магістрантів та навіть аспірантів», – прокоментував ініціативу Олег Хома, модератор заходу та один з ініціаторів проекту. – «Це помилка – вимагати від них розбудови власних розвинених концепцій у царині загальної методології та порівняльних досліджень. Магістратура – це той етап, коли людина має засвоїти ремесло; в нашому випадку – вміння працювати з оригінальними текстами, що лише й можуть бути надійною емпіричною базою якісного історико-філософського дослідження. Я впевнений, що старанний студент цілком спроможний перекласти фрагмент тексту на досить високому рівні. А якщо робота відбувається за підтримки досвідченого керівника, такі переклади можна сміливо публікувати у фахових виданнях, де їх читатимуть інші фахівці».

Проект «De mente»: теорію підтверджено практикою

Попри складність і навіть революційність поставленого завдання, проект не залишиться суто теоретичною розробкою, бо вже сьогодні він підкріплений реальними результатами. Презентацією наявних напрацювань і було відкрито семінар.

Спочатку Олег Хома нагадав про специфіку Центру філософської текстології (ЦФТ), створеного на філософському факультеті КНУ ім. Т. Шевченка ще 2014 року. Йдеться про Наукову комісію з досвідчених перекладачів, коментаторів і видавців класичних і сучасних філософських текстів, що рецензує дослідницькі проекти тимчасових наукових колективів (у складі яких неодмінно мають бути молоді дослідники, зокрема студенти чи магістранти). Проекти, підтримані Комісією, офіційно затверджуються Вченою радою факультету як теми науково-дослідної роботи викладачів і студентів. Було охарактеризовано також систему критеріїв, яка визначає роботу Комісії та унеможливлює неякісні проекти.

В межах діяльності ЦФТ, ще на етапі його формування, того ж 2014 року було здійснене нове трилінгвічне (латина, французька, українська) видання Декартових «Медитацій», що здобуло 2015-го престижну премію програми «Сковорода», заснованої Посольством Франції в Україні та французьким Міністерством культури. Власне, цей успіх засвідчив ефективність шляху, обраного організаторами ЦФТ. Важливо відзначити, що в роботі над тим виданням взяли участь дві магістранти філософського факультету (Юлія Новікова та Тетяна Полянічка). Втім, під час роботи над цим виданням ЦФТ лише формувався, зокрема, не існувало Наукової комісії та відповідної процедури рецензування.

Проект «De mente» – коментований переклад, опис термінології та білінгвічне видання Х-ї книги «Quaestiones disputatae de veritate» св. Томи Аквінського – став своєрідним тестом для повністю сформованої структури ЦФТ. Він отримав високі бали від рецензентів (більше 9,5 балів за десятибальною шкалою) і тепер подається на затвердження Вченою радою факультету. До участі в ньому долучилися троє представників філософського факультету: дві студентки ІV курсу (Дарія Овдієнко та Ніколетта Гриценко) та магістрантка Аміна Кхелуфі, які вже виконали таку відповідальну роботу, як зіставлення засканованого латинського тексту з оригіналом Editio Leonina. «Ми зацікавлені в такій роботі, адже хочемо приєднатися до справжньої живої філософії, а не просто слухати лекції», – пояснила Дарія Овідєнко, – «до того ж, перекладів багатьох важливих філософських творів українською мовою поки що просто не існує».

«Це насправді унікальний досвід для студентів», – прокоментував Олег Хома, – «адже, починаючи з третього-четвертого курсів вони отримують можливість не лише навчатися, але й працювати в реальному дослідницькому проекті, у команді фахівців – причому фахівців різного віку, серед яких є й кандидати, й доктори наук. Такий досвід взагалі нічим не можна замінити».

Про ще один успішний проект студентської перекладацької діяльності розповів кандидат філософських наук Віктор Котусенко - керівник спільного проекту Києво-Могилянської академії, Інституту св. Томи Аквінського та видавництва «Кайрос» з видання такого важливого твору св. Томи Аквінського, як «Компендіум теології» (2011). Участь у роботі над цим перекладом під його керівництвом тоді взяли дві колишні студентки магістеріуму, Ірина Піговська та Анна Поляк. Цю книгу Віктор Котусенко подарував кафедрі історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка. Він також наголосив у своєму виступі, що така практика має бути не спорадичною, а системною, натомість відбір класичних творів для коментованого перекладу має визначатися передовсім актуальністю для сучасної філософії.

Філософська текстологія в Україні: поточний стан та нові пропозиції

Обговорення місця коментованого перекладу у освітньому процесі привело аудиторію до іншого пов’язаного з цим питання – оцінки стану філософської текстології в Україні в цілому.

«Це насправді велика проблема», – охарактеризував ситуацію Олег Хома, – сьогодні не лише студенти, але й досвідчені фахівці користуються російськими перекладами фахової літератури, викладаючи при цьому українською мовою. Тобто неприпустима практика подвійного перекладу стає ледь не основою навчального процесу! Є різні причини цього, зокрема, відвертий брак текстів, а ще – відсутність систематизованої інформації про корпус вітчизняних фахових перекладів. Фахівці часто не знають навіть про ті відносно нечисленні переклади, що вже були здійснені. Ситуація ускладнюється тим, що часто в навчальному чи дослідницькому процесі застосовуються застарілі переклади радянської чи навіть більш ранньої доби. І от до такої роботи ми привчаємо студентів з університетської лави! Звісно, це неприпустимо».

Ускладнює ситуацію те, – додав він, - «що практично вся робота в галузі коментованого філософського перекладу сьогодні відбувається в нашій країні поза межами академічних інституцій: її спонсорують видавництва, недержавні фонди, інші організації, а університети ніяк не долучені, їхні викладачі беруть у ній участь здебільшого як приватні особи (довгий час навіть найкваліфікованіші коментовані переклади взагалі не вважалися в нас формою наукової роботи). У підсумку багато видань не доходить до реального навчального процесу, не включається не лише в його практику, але навіть у навчальні програми. За чверть століття незалежності маємо величезні лакуни, коли йдеться про переклади ключових філософських творів. І так буде доти, доки філософські факультети не стануть осередками такої роботи, доки робота з оригіналами та здійснення коментованих перекладів не стане власною діяльністю цих факультетів, доки до неї не залучатимуться студенти і магістранти, що обиратимуть її елементом своєї освітньо-наукової траєкторії. Результатом такої роботи стане щорічне збільшення текстологічної бази, зокрема якісних перекладів і лексикографічних матеріалів, доступної українській філософській спільноті. Це можуть бути публікації у фахових виданнях або, за наявності фінансування (зокрема й грантового), видання окремих книг та збірок творів, які майже повністю створюватимуться зусиллями університетських дослідницьких груп, до складу яких неодмінно входитимуть студенти».

Про «майже білу» філософську лексикографію в Україні

Близьку тему запропонував Тарас Кононенко. «Слід звернути увагу не лише на перекладацьку діяльність, але й на лексикографічні дослідження», –  сказав він. – «Наразі існує величезна проблема, пов’язана з інтерпретацією філософських категорій. Наявні словники та енциклопедії здебільшого виконані ще у радянській методології, коли дається перелік категорій та однозначне трактування кожної з них. Звісно, є сучасні проекти, такі як «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей» за редакцією Барбари Кассен, але їх абсолютно не достатньо».

«Варто замислитись і про створення словників окремих філософів чи дисциплінарних галузей», – додав  Тарас Кононенко, – «адже наразі ми не маємо чітких канонів перекладання лексики того чи іншого філософа. В першу чергу це стосується таких складних у перекладі мислителів, як, скажімо, Мартин Гайдеггер або текстів з таких насичених специфічною термінологією галузей, як популярні нині філософія свідомості (Philosophy of Mind) чи когнітивні дослідження (Cognitive Svience).

«Якщо кожного року хоча б кілька студентів філософського факультету під керівництвом викладачів зроблять по три-п’ять якісних описів філософських категорій, які публікуватимуться у спеціальному щорічному бюлетені, ми зможемо поступово заповнити цей пробіл», – підсумував Тарас Кононенко.

Олег Хома підтримав виступ колеги, запропонувавши два нових  для вітчизняної практики типи філософських словників: (1) словники термінології окремих філософів (чи навіть окремих визначних філософських творів) – переважно для навчального проекту, (2) «технічні» словники на кшталт того, що був створений 1926 року у Франції під керівництвом Андре Лаланда і залишається надзвичайно популярним й сьогодні: цей словник містить детальний реєстр і кодифікацію усіх основних значень, що закріплені у французькій філософській мові за тими чи тими термінами. Такий словник істотно вдосконалив би теперішню практику українського філософського слововжитку.

Мережа «тематичних кабінетів» фахівців, рубрика «Філософська текстологія» у часописі «Філософська думка», онлайн-реєстр фахових перекладів, словник філософських категорій та інші пропозиції

Ініціативу підтримав Сергій Пролеєв, який вказав на ще одну важливу проблему української філософської спільноти – її роз’єднаність.

«У нас є талановиті фахівці з різних філософських питань та з різних дисциплінарних галузей», – сказав він. – «але вони майже не мають контактів один з одним. У різних університетах та містах йде якась робота, результати якої здебільшого залишаються в межах локальних спільнот.  Ми маємо створити спеціальні «тематичні кабінети», що складатимуться з провідних фахівців у тих чи інших питаннях. Наприклад, одні дослідники увійдуть до кабінету дослідників Декарта, інші утворять кабінет, присвячений Кантові тощо. Таким чином ми зможемо створити мережу фахових осередків по філософських персоналіях, дисциплінарних напрямках тощо. Якщо інформація про такі кабінети буде доступною всім дослідникам, вони матимуть змогу контактувати з приводу тих чи інших ініціатив з експертами відповідних кабінетів, здійснювати спільні проекти, оперативно дізнаватися про здобутки одне одного тощо».

Для підтримки та популяризації перекладацької роботи Сергій Пролеєв запропонував організаторам проекту відкрити спеціальну рубрику «Філософська текстологія» у фаховому часописі «Філософська думка», стати куратором якої запросив Олега Хому.

Його думку розвинула Іламі Ясна – координатор ініціативи «Ребрендинг філософії» та розробник фахового порталу і реєстру наукової інформації «Ukrainian Index of Philosophy». «Ідея порталу полягає в тому, щоб акумулювати в одному місці різні потоки інформації про фахову філософську спільноту України», – сказала вона. – «Вже створено технічні можливості для збору даних про фахівців, галузеві організації, періодичні видання, публікації, дисертації та наукові події. У світлі вищесказаного буде доцільним додати до цього переліку ще дві інформаційних сутності: «переклади» та «філософські категорії». Перша дасть можливість зібрати повну базу даних фахових перекладів, про яку говорив на початку семінару Олег Хома. Якщо вдасться долучити до її наповнення самих перекладачів, така база даних завжди залишатиметься у більш-менш актуальному стані. Це стане корисним інструментом для усіх, хто пише наукові роботи та не впевнений, чи існує переклад того чи іншого тексту на українську мову».

«Що стосується другої проблеми, про яку сьогодні йшла мова, – проблеми філософської лексикографії та створення описів філософських категорій», – продовжила Іламі Ясна, – «цей фронт роботи також має сенс винести у віртуальний простір, створивши на порталі «Ukrainian Index of Philosophy» відповідний розділ, який буде поповнюватись новими словниковими статтями по мірі їх написання. Існують успішні світові приклади таких проектів, як то широко відомі академічні ресурси «Internet Encyclopedia of Philosophy» чи «Stanford Encyclopedia of Philosophy», які ми можемо взяти за взірець».

«В цілому семінар пройшов більш, ніж успішно», – підбив підсумки Олег Хома. – «В Україні діє двадцять два філософських факультети, але філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка – не просто один з них.  Тут створено унікальне професійне середовище, яке дозволить йому стати тим центром, навколо якого консолідуватимуться інші філософські факультети та організації. А стати центром великої справи – набагато більше, ніж просто зробити велику справу самому.

 

Фото: Віталій Туренко.