Філософія у школі: світові взірці та український досвід

Дата публікації: 
2016-04-21
Завершено
Тип публікації: 
матеріали конференції
Обсяг (т.зн.)
6.60
Ясна І. Філософія у школі: світові взірці та український досвід. // Дні науки філософського факультету – 2016. Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2016", 20-21 квіт. 2016 : [матеріали доповідей та виступів]: в 10 т.т. [под ред. А. Конверський] - Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2016. - Т. 10 - С. - С. 156–158.

Розглянуто два варіанти інтеграції філософії в систему шкільної освіти: у молодшій та середній школі у формі спеціалізованих курсів філософії для дітей та для старшокласників через інтеграцію блоку філософських дисциплін у систему ліцейської освіти.

В контексті дискусій про міждисциплінарність у філософській освіти, неможливо обійти увагою й суміжне питання – про статус самої філософії як методологічного та світоглядного ядра освітнього процесу. Ця проблема набуває особливої актуальності сьогодні, коли Україна знаходиться на своєрідному цивілізаційному роздоріжжі, один з шляхів якого веде у бік  європеїзації, другий повертає до радянської моделі, адже ядром освіти європейського зразку має бути саме філософія, що завжди була серцем європейської освіти, утворюючи той ґрунт, на якому тільки й могло відбутися становлення європейської світоглядної парадигми та відповідної системи цінностей. Витісняючи філософію, та ширше, соціально-гуманітарні дисципліни, з навчальних програм, освітні заклади приречені відтворювати у нових поколіннях людину радянського типу. Тому впровадження елементів філософської освіти не лише на рівні університетів, але й у школі, є життєво необхідним для українського суспільства сьогодні.

Можна виділити два сегменти такого впровадження: у молодшій та середній школі у формі спеціалізованих курсів філософії для дітей та для старшокласників через інтеграцію блоку філософських дисциплін у систему ліцейської освіти.

Однією з найвідоміших розробкою для першого з зазначених сегментів є ініціатива «Philosophy for Children» («Р4С»), започаткована Метью Ліпманом у 1974 році. Навчальні посібники для проведення занять за методикою Р4С перекладаються багатьма мовами, а два з них вже перекладені українською в межах гранту Монтклерського університету США. Над впровадженням методики поки що працюють поодинокі ініціативні групи, серед яких Лабораторія «Філософія для школярів» при кафедрі філософії Інституту філософської освіти і науки при кафедрі філософії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за керівництвом Надії Абраменко, Спеціальна дослідницька група з проблеми «Філософія в школі» у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського за керівництвом Тетяни Бондар [6], на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за керівництвом Юрія Наріжного.

Є й від початку вітчизняні розробки, зокрема, методика «Філософія для дітей» та однойменний підручник, розроблені Наталією Гавриш та Оленою Ліннік [2]; «Методика розвитку критичного мислення», яку розробляє та впроваджує Олена Пометун та інші. Представляють інтерес і проекти філософської освіти для дорослих, як то навчальна програма «Мудрі розмови» Людмили Криворучки.

Щодо філософії на рівні старшої школи, то тут однією з можливих стратегій може стати виокремлення філософсько-гуманітарного ліцею як освітнього сегменту між середньою та вищою школою.

Утім, проекти, спрямовані на створення ліцею як окремої освітньої ланки, в Україні поки що майже відсутні. Хоча закладів з назвою «ліцей» чимало, частіше йдеться не про загальну гуманітарну освіту, а про спеціалізацію за популярними напрямками: економічним, правовим, медійним тощо.

Хоча саме загальноосвітній гуманітарний блок і має відрізняти ліцейську освіту у її європейському розумінні від шкільної чи університетської, позиціонують себе як гуманітарні лише одиниці вітчизняних закладів, як, наприклад, Коцюбинський гуманітарний ліцей» в Ірпені. Інший бік проблеми – в тому, що навіть вони функціонують у загальному форматі середньої школи. Це – вада не лише ліцеїв, але української школи взагалі. Як зазначає Сергій Пролеєв, «інтелектуальне й соціальне призначення старшої школи суттєво відрізняється від призначення початкової чи середньої, але ж в Україні ж старша школа взагалі інституційно не виокремлена й поглинута середньою» [8].

Інший тип – ліцеї при вищих навчальних закладах, майже єдиним прикладом яких може служити Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також діє Обласний гуманітарний ліцей для обдарованих дітей із сільської місцевості Вінниччини при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського. Такий підхід теж є лише частковим рішенням, зорієнтованим на підготовку до вступу в даний університет, в той час, як, на думку Олега Хоми, слід зробити ліцей «тим, чим він є у країнах, де давно існує: окремою освітньою ланкою» [9].

Як діючий приклад окремого закладу можна навести хіба що Чернівецький філософсько-правовий ліцей, викладання двох предметів філософської спрямованості в якому здійснюється за підручниками «Історія філософії» Віктора Огнев’юка і Ірини Утюж [5] (10 клас) та «Філософія» Василя Кременя і Володимира Ільїна (11 клас) [4].  

Утім, є багатий світовий досвід, який слід взяти за взірець, адже в багатьох країнах ліцей є давнім і усталеним освітнім форматом. Саме осмислення вітчизняного і світового досвіду філософської освіти, описання освітніх методик та аналіз можливостей їх впровадження на українських теренах має стати першим кроком у розробці вітчизняних моделей.

Зокрема, акумуляція такого досвіду відбувається в межах проекту відбувається акумуляція в межах проекту «Філософсько-гуманітарний ліцей» [3], основні ідеї якого було вперше представлено для публічного обговорення у червні 2015 року на круглому столі «Ребрендинґ філософії: від університету до ліцею» в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України [7]; у тому числі, шляхом проведення циклу експертних інтерв’ю, в яких до пошуку оптимальних шляхів розвитку української філософської освіти долучаються авторитетні представники фахової спільноти [1]. 

Важливою складовою цього процесу має стати також переклад і адаптація для українських реалій відповідних посібників, як, наприклад, ще не опублікований переклад підручника з філософії для шкіл Австрії Вахтанґа Кебуладзе, який, зокрема, було представлено на згаданому круглому столі «Ребрендинґ філософії».

В цілому ж питання про впровадження елементів філософської освіти як на рівні молодшої школи, так і на рівні ліцеїв сьогодні лише починає підійматися, не виходячи за межі поодиноких ініціатив, але, безперечно, є актуальним та потребує не лише активної розробки, але також популяризації та поширення серед представників академічної філософської спільноти, освітян, представників відповідних інституцій державної влади та широких кіл населення – тобто роботи, що має передувати будь-яким системним змінам у суспільстві.

Література 

1.    "Ребрендинґ філософії": цикл експертних інтерв'ю // Освітня політика: портал громадських експертів. - http://education-ua.org/ua/search?q=%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BD....

2.    Гавриш Н. Лінник О. Цікава філософія для дітей: методичний посібник для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. - Київ: Шкільний світ, 2011. - 128 с.

3.    Концепція проекту "Філософсько-гуманітарний ліцей". (в межах Ініціативи сприяння розвитку гіманітаристики в Україні "Ребрендинґ філософії"). - http://philosophy.ua/uk/education.

4.    Кремень В. Г. Ільїн В. В. Філософія. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень). - Київ: Грамота, 2012. - 248 с.

5.    Огнев'юк В. О. Утюж І. Г. Філософія. Історія філософії. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень). - Київ: Грамота, 2010. - 256 с.

6.    Спеціальна дослідницька група «Філософія у школі». Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - http://poippo.pl.ua/pidrozdily/kafedra-filosofii-i-ekonomiky-osvity/sdh-....

7.    Ясна І. Аналітичний звіт про круглий стіл "Ребрендінг філософії: від університету до ліцею" // Освітня політика: портал громадських експертів, 2015-07-08. - http://education-ua.org/ua/draft-regulations/448-kruglij-stil-rebrending....

8.    Ясна І., Пролеєв С. Філософія в освітньому просторі: потенціал ліцею // Освітня політика: портал громадських експертів, 2015-10-14. - http://education-ua.org/ua/articles/502-mistse-filosofiji-v-ukrajinskij-....

9.    Ясна І. Олег Хома: "Сьогодні слід ставити питання не про те, чи потрібна філософія в українських університетах, а про те, чи потрібні самі українські університети" // Освітня політика: портал громадських експертів, 2015-12-09. - http://education-ua.org/ua/articles/533-sogodni-slid-staviti-pitannya-ne....