Феномен масової філософії у просторі масової культури

Ясна І. Феномен масової філософії у просторі масової культури // XI Міжнародна наукова конференція «Філософія: нове покоління» на тему «Philosophy: Between Science and Humanities» (Київ, 24-25 березня 2016)

Доповідь присвячено тенденції формування у сучасному суспільстві запиту на специфічну спрощену форму філософського знання та діалогу, яку означено як «масову філософію». Систематизовано причини, форми та можливі наслідки процесів «масовізації філософії» та «філософізації масової культури», а також окреслено роль, яку, на думку автора, мають відігравати представники академічної філософії з урахуванням зазначених тенденцій.

В контексті дискусій про місце та статус філософії у сучасному світі неможливо обійти увагою специфічну тенденцію, яку можна означити як «масовизацію філософії». Виникаючи у західному світі після Другої світової війни, в останні роки ця тенденція починає активно поширюватися і в Україні, що зумовлює актуальність дослідження «Образи філософії у масовій свідомості» {Дослідження Образи філософії у масовій 20165-06-01 #4555}, попередні результати якого були представлені у червні 2015 року в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди.

Можна виокремити три вектори трансформацій, яких зазнає філософія як суспільна практика, навчальна дисципліна та галузь академічних досліджень у контексті масовизації культури.

Першою тенденцію є своєрідна девальвація академічної філософії як навчальної дисципліни. В Україні це найяскравіше дало про себе знати у 2015 році, коли, через прийняття Наказу Міністерства освіти і науки  України, що позбавляв філософію статусу обов’язкової дисципліни у вишах {Міністерство освіти і науки України 25 листопада 2014 #4307}, «філософія мала всі шанси припинити своє існування як інституціолізована форма освіти й науки» {Хома 2015 #4676}. Хоча оперативна реакція супротивників законопроекту з числа провідних філософів країни дозволила зберегти статус філософії, ця ситуація стала приводом визнати: переважна частина студентів та керівників нефілософських факультетів готова відмовитися від неї на користь інших предметів.

Протилежною тенденцією є те, що можна назвати «філософизацією масової культури». Прагматичний поворот у гуманітарній думці та поворот до повсякденності сприяли появі досліджень філософських аспектів тілесності, ґендеру, віку, здоров'я, гумору, спорту тощо, тобто зачіпають теми, що становлять інтерес не лише для професійних філософів, але й для широких кіл читачів.

Це породжує потік філософської публіцистики, як то цикл робіт Л. Свендсена з філософії нудьги, зла, страху, моди, переведений на 22 мови, американська книжкова серія «Popular Culture and Philosophy» (майже 90 томів) чи британська «Philosophy for Everyone» (16 томів), що пропонують філософський погляд на мережу «Facebook», футбол, їзду на велосипеді, татуювання, кофе, охоту, садівництво тощо.  

Саме слово «філософія» стає «модним», поширюючись у таких словосполученнях, як «філософія фірми», «філософія здорового образу життя», «філософія сімейних відносин», а також назвах медіа-ресурсів та закладів як «Філософія домашнього затишку», «Філософія здоров’я», «Філософія краси» тощо.

Тому іншим боком зазначеної тенденції є те, що можна означити як «масовизацію» філософії». Доки науковці обговорюють кризу гуманітарної освіти та відсутність попиту на філософію у вишах, у широких колах пересічних громадян цей попит швидко зростає.

Поширюються специфічні жанри популярної літератури від легкого «філософського екшна» Пауло Коельо, Річарда Баха чи Анхеля де Куатьє до насиченої філософськими алюзіями «інтелектуальної прози» Габріеля Гарсіа Маркеса, Мишеля Уельбека чи Мілана Кундери, а також спрощені викладення філософських концепцій у таких серіях як «Філософи за 90 хвилин», 30 книжок якої витримали близько 30 перевидань 10 мовами.

Традиція «філософських кав’ярень», започаткована на початку 1990-х у Парижі, поширюється в усьому світі, в тому числі, в кількох містах України. Виникають «розмовні» жанри телепередач – від хронологічно першої американської «Philosophy Bites» до вітчизняних проектів «Філософський барабан» чи «Культура та Пропаганда».

Популярною формою дозвілля стають лекції філософської тематики, що проводять не лише спеціалізовані культурно-освітні простори, але й «інтелектуальні» кав’ярні та навіть винні бари, як то київський «Віан» з циклом лекцій «Віно і філософія». 

Заслуговує на увагу той факт, що попри фінансову кризу, такі заходи – часто небезкоштовні – стабільно збирають повні зали, зокрема, привертаючи увагу студентів – тих самих, що вважають університетський курс філософії зайвим.

Таким чином, філософія, що завжди була сферою елітарного знання, «виходить до мас», зливається із своїм повсякчасним антиподом, масовою культурою, розчиняється у ній, трансформуючись відповідно до умов «ринку». Слід визнати: саме «Сократ за 90 хвилин» та «Філософія кави», а не роботи класиків та університетські лекції, сьогодні змальовують «обличчя» філософії для більшості пересічних громадян.

Фактично, відбувається оформлення нового культурного феномену – «масової філософії» як специфічної сфери масової культури. Його дослідження є актуальними та необхідними для з’ясування місця філософії у архітектурі суспільства, що змінюється, та пошуку форм реінтеграції її у це суспільство.