стаття у фаховому виданні

Всього: 10 матеріалів.
Ясна, І. (2017). Філософський журнал у дзеркалі статистики: 2009-2017. Філософська думка, 6, 56-75.

У статті подано результати кількісного аналізу випусків часопису «Філософська думка» з 2009 по 2017 рік за 32 показниками, що характеризують демографічний, географічний та академічний склад авторського кола, структурний і тематичний виміри змістового наповнення часопису, а також ефективність його розповсюдження серед читачів. Проведений аналіз дав змогу зафіксувати низку тенденцій розвитку часопису, порівняти ці дані із показниками попереднього періоду, а також зробити висновки щодо результативності модернізації журналу, яка здійснювалася впродовж досліджуваного періоду. 

Ясна, І. (2017). Філософська періодика очима фахової спільноти: опитування "Філософської думки". Філософська думка, 6, 14-37.

У статті подано результати опитування представників української академічної спільноти щодо стану філософської періодики в Україні. Досліджено уявлення респондентів про найбільш відомі та якісні видання; проаналізовано ставлення опитуваних до критерію «фахового» журналу, зокрема, взаємозв’язок понять «фаховість» та «якість» для респондентів. Проаналізовано ставлення фахівців до практик реального та формального рецензування наукової періодики. Систематизовано основні вади, які, на думку респондентів, притаманні українській філософській періодиці. Виявлено, які формати філософського журналу (паперовий, електронний, паперовий з електронною версією) та які канали їх отримання (передплата, купівля випусків, читання у бібліотеці, передплата електронного видання тощо) є найбільш зручними для читачів.

Ясна І. Тезауруси революцій як засіб дослідження їх смислового виміру // Філософська думка, 2017, №2. - с. 57-72.

Стаття продовжує цикл теоретичних розвідок, метою якого є осмислення специфіки і розробка методології дослідження сучасних соціальних конфліктів. Визначено об’єкт дослідження соціальних конфліктів (їх смисловий вимір) та його предмет (семантичний простір як площина протистояння смислів). Обґрунтовано доцільність дослідження такого предмету в межах семантичної теоретико-методологічної парадигми, а конкретно – у форматі тезаурусів, котрі подано як мовну форму існування смислів. Здійснено систематичний огляд близько 70 тезаурусів 11 соціальних конфліктів (зокрема, українського конфлікту, що триває), від наукових статей і монографій до державних нормативних актів, журналістських розвідок та стихійної народної рефлексії у блоґах і соціальних мережах.  Задано вектор подальших дій для розробки методології дослідження смислового виміру соціальних конфліктів через аналіз їх семантичного простору.

Ясна І. «Public turn» та філософія в публічному просторі // Філософська думка, 2017, №1. - С. 28-41.
Стаття розпочинає цикл теоретичних і практичних розвідок, що дадуть змогу послідовно висвітлити різні аспекти побутування філософії у публічному просторі. У ній розглянуто передумови та наслідки «публічного повороту» в гуманітаристиці кінця ХХ – початку ХХІ століть. На прикладах проаналізовано типовий процес інституціалізації «публічних» напрямків соціально-гуманітарних дисциплін. Розглянуто специфіку цього процесу у царині філософії. Систематизовано наявні дослідження філософії в публічному просторі та підходи до інтерпретації «публічної філософії». Запропоновано нарис можливої програми дій для розвитку цього різновиду філософської активності в Україні.
Ясна І. (Пост)сучасні соціальні конфлікти: спроби концептуалізації // Філософська думка, 2016, № 4. - С. 104–117.

У статті розглянуто спроби концептуалізації сучасних війн та інших соціальних конфліктів та показано, що наявні підходи до їх дослідження не відповідають сучасним умовам, насамперед, через зміну природи соціальних конфліктів та «переміщення» їх з матеріальної у інформаційну, знакову, смислову площину. Розглянуто загальні тенденції розвитку соціально-гуманітарної думки в останні десятиліття та трансформації її методології в результаті низки теоретико-методологічних поворотів. Продемонстровано, що оновлення підходів до дослідження соціальних конфліктів відбувається досить повільно на фоні більш активного проникнення постнекласичних методологій в дослідження інших соціальних феноменів та процесів. Розглянуто потенціал лінгвістичний, семіотичний, герменевтичний, просторовий, подієвий та інших методологічних підходів як потенціальних складових постнекласичної методології дослідження соціальних конфліктів, розробку якої представлено як нагальне завдання, що стоїть перед представниками сучасної гуманітаристики. Зауважено, що флагманом у розробці такої методології може стати Україна, яка наразі переживає унікальний досвід саме смислової війни.

Ясна И. Новые медиа в период Евромайдана и после: стимул демократизации или угроза безопасности? // Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры, 2016, №1. - С. 45-60. - Режим доступа: http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/inhaltruss25.html.

У статті піддається аналізу стрімкий розвиток засобів та форм медіакомунікацій в умовах українського конфлікту, що розпочався наприкінці 2013 року і триває донині. Піддається аналізу поширена точка зору про те, що розвинуті інформаційно-комунікаційної технології сприяють розвитку громадської активності та самоорганізації. Зроблено висновок про те, що інформаційні технології, так само, як і будь-який інструмент, є двосічними та здатні не тільки консолідувати і інтегрувати, а й руйнувати паростки демократії, стаючи істотною загрозою для державної безпеки та потужним засобом тоталітарних режимів.

Ясна І. Чи потрібен «ребрендинґ» українській філософії? // Філософська думка, №6, 2015. - с. 23-39.

Низка законотворчих ініціатив у галузі науки та освіти (зокрема, гуманітарної), на які був як ніколи щедрим 2015 рік, поставила під питання існування філософії як навчальної дисципліни у вітчизняному освітньому ландшафті. Утім, слід пам’ятати, що успіх громадського спротиву, що дозволив у певній мірі зберегти місце філософії в освітньому процесі, не розв’язує проблему раз і назавжди, а лише відкладає той момент, коли вона знову дасть про себе знати.

Тому варто спробувати подивитися на ситуацію й із іншого боку, зосередивши увагу не тільки на  протистоянні утискам з боку Міністерства освіти й намаганні нормативно закріпити статус філософії як загальнообов’язкової навчальної дисципліни, але й на питанні до самих себе: чи відповідає вітчизняна філософія потребам сучасного суспільства настільки, щоби зберегти цей статус навіть без законодавчого регулювання.

Слід визнати, що загроза виключення філософії з переліку загальнообов’язкових дисциплін – лише маркер давніших і глибших проблем самої філософії, що, немов лакмусовий папірець, висвітлив її слабкі місця як галузі досліджень та освітньої дисципліни. Це – дві сторони однієї проблеми, жодну з яких не можна скидати з рахунків.

Ясна І. Суб'єктна парадигма як основа сучасного підходу до освіти // Вісник Донецького національного університету, 2014, № 1-2. - С. 509–514.

В статті запропоновано поняття «суб’єктної освіти» як такої, що сприяє становленню двох рис: суб’єктивності як свободи мислення та суб’єктності як свободи дії. Зазначено, що такий підхід сприяє формуванню європейської свідомості, специфічною ознакою якої є інтерпретація людини як «суб’єкта». У якості основних складових феномена «суб’єкта» виділені суб’єктивність як суто європейська інтерпретація пізнання та суб’єктність як специфічне розуміння місця та ролі людини у світі. Відповідно, у якості складових суб’єктної освіти зазначені філософія (яка сприяє розвитку суб’єктивності) та основи підприємницької діяльності (що сприяє становленню суб’єктності). Впровадження запропоновано у вигляді додаткової освіти на базі співпраці провідних академічних інституцій у галузях філософії та бізнес-освіти та успішних практиків – діючих бізнесменів, політиків, громадських діячів.

Кисельова Ю.М. Людина у пошуках суб’єктності: між повсякденністю та... // Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка. Том XXXIX. Філософія. Педагогіка. Методологія. - Донецьк: Український культурологічний центр, 2014. - С. 84-92.

У статті представлена онтологічна інтерпретація категорії «суб’єктність» як фундаментальної філософської категорії, зміст якої визначає контури й структуру онтологічної моделі світу як окремих індивідів, так і культурно-історичних спільнот, та опосередковано проявляється в їхньому відношенні до себе та світу, ціннісні установки, життєві орієнтації, форми поведінки.

Киселева Ю.Н. От «субъекта» и «субъективности» к «субъектности»: терминологические поиски // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Філософія. Соціологія. Політологія». – Випуск 23(2). – 2013, Т21, №9/2. – 292 с. – С. 135-140.

Проблема «кризиса европейского субъекта» в значительной мере обусловлена наличием противоречий в категориальном аппарате, который требует уточнений: разграничения понятий «субъект», «субъективность» и «субъектность»; объединения гносеологического, антропологического и социологического элементов структуры субъектности как системной характеристики человека и общества.