Завершено

Всього: 138 матеріалів.
Ясна І. Поворот до Scopus'у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної гуманітаристики? // IV Міжнародна науково-практична конференція "Наукова комунікація в цифрову епоху” (Київ, 30-31 березня 2016) - http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/8765

Доповідь присвячено розгляду можливих негативних наслідків форсованого впровадження наукометричних методів оцінювання діяльності фахівців та наукових установ України. Розглянуто специфічні риси гуманітарних досліджень, які зумовлюють нерелевантність традиційних наукометричних методів оцінювання. Зроблено припущення, що одним з можливих шляхів подолання цього протиріччя може стати впровадження вітчизняних галузевих механізмів наукометрічного аналізу, прикладом яких для галузі гуманітарних наук (здебільшого філософії) є проект «Ukrainian Index of Philosophy».

Ясна І. Феномен масової філософії у просторі масової культури // XI Міжнародна наукова конференція «Філософія: нове покоління» на тему «Philosophy: Between Science and Humanities» (Київ, 24-25 березня 2016)

Доповідь присвячено тенденції формування у сучасному суспільстві запиту на специфічну спрощену форму філософського знання та діалогу, яку означено як «масову філософію». Систематизовано причини, форми та можливі наслідки процесів «масовізації філософії» та «філософізації масової культури», а також окреслено роль, яку, на думку автора, мають відігравати представники академічної філософії з урахуванням зазначених тенденцій.

Ясна І. Впровадження курсу “філософія для дітей” у програми підготовки вчителів України почнеться у 2016 році // Освітні тренди: Сайт про сучасні тенденції розвитку освіти, 2016-03-17. - http://www.edu-trends.info/education-news-february-2016#sthash.vP9Edho3.dpuf.

23 грудня 2016 року в Інституті модернізації змісту освіти відбулася попередня робоча зустріч, присвячена застосуванню філософії для розвитку мислення учнів загальноосвітніх шкіл. Цей масштабний та довгостроковий проект має на меті впровадження елементів філософської освіти в усіх загальноосвітніх школах України на двох рівнях: для учнів молодших класів через спеціальну підготовку вчителів та для старшокласників через інтеграцію блоку філософських дисциплін у систему профільної освіти, переважно гуманітарного напряму.

Ясна І. Людмила Филипович: у загальноосвітній школі слід викладати не «релігію», а «знання про релігії» // Освітня політика: портал громадських експертів, 2016-01-27. - http://education-ua.org/ua/articles/573-lyudmila-filipovich-u-zagalnoosvitnij-shkoli-slid-vikladati-ne-religiyu-a-znannya-pro-religiji.

Ми продовжуємо цикл інтерв’ю, присвячений гуманітарній освіті в Україні. У попередніх бесідах своїми думками з цього приводу поділилися філософи Сергій Пролеєв, Вахтанґ Кебуладзе, Олексій Панич та Олег Хома. Сьогодні ми передаємо слово представнику релігієзнавчої науки та освіти – завідувачу відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, віце-президенту Української асоціації релігієзнавців, доктору філософських наук, професору Людмилі Филипович.

 

Юрченко О. "Добра розмова" з Іламі Ясна. // Воскресіння: живе радіо, 2016-01-14. - http://reradio.com.ua/podcast/314
Низка законотворчих ініціатив у галузі науки та освіти (зокрема, гуманітарної), на які був щедрим 2015 рік, поставила під питання існування філософії як навчальної дисципліни у вітчизняному освітньому ландшафті. Чи зникла загроза, що нависла над філософією та гуманітаристикою взагалі? Про спроби пошуку відповіді на питання "Якою має бути філософія - аби зберігати статус осереддя духу європейської культури?" та "Чи відповідає сучасна українська філософія цим критеріям?", про низку кількох проектів, які так чи інакше пов’язані з діяльністю філософської спільноти, зокрема - про ініціативу «Ребрендинг філософії: ініціатива сприяння розвитку гуманітаристики України» говорили з президентом Асоціації філософів і релігієзнавців та координатором Ініціативи Іламі Ясною. Ведуча - Ольга Юрченко.
Ясна І. Чи потрібен «ребрендинґ» українській філософії? // Філософська думка, №6, 2015. - с. 23-39.

Низка законотворчих ініціатив у галузі науки та освіти (зокрема, гуманітарної), на які був як ніколи щедрим 2015 рік, поставила під питання існування філософії як навчальної дисципліни у вітчизняному освітньому ландшафті. Утім, слід пам’ятати, що успіх громадського спротиву, що дозволив у певній мірі зберегти місце філософії в освітньому процесі, не розв’язує проблему раз і назавжди, а лише відкладає той момент, коли вона знову дасть про себе знати.

Тому варто спробувати подивитися на ситуацію й із іншого боку, зосередивши увагу не тільки на  протистоянні утискам з боку Міністерства освіти й намаганні нормативно закріпити статус філософії як загальнообов’язкової навчальної дисципліни, але й на питанні до самих себе: чи відповідає вітчизняна філософія потребам сучасного суспільства настільки, щоби зберегти цей статус навіть без законодавчого регулювання.

Слід визнати, що загроза виключення філософії з переліку загальнообов’язкових дисциплін – лише маркер давніших і глибших проблем самої філософії, що, немов лакмусовий папірець, висвітлив її слабкі місця як галузі досліджень та освітньої дисципліни. Це – дві сторони однієї проблеми, жодну з яких не можна скидати з рахунків.

Метою семінару є обговорення можливостей та стратегії впровадження проектів «Ukrainian Index of Philosophy» та «Translatio Philosophica», розробка яких здійснюється для забезпечення фахової академічної спільноти України ефективними інформаційними ресурсами й інструментами прозорої наукової діяльності через надання всім учасникам фахової спільноти доступу до відкритих національних реєстрів галузевої наукової інформації та формування у вітчизняних академічних колах традиції активного наповнення таких реєстрів силами самих суб’єктів фахової спільноти.

Ясна І., Хома О. Сьогодні слід ставити питання не про те, чи потрібна філософія в українських університетах, а про те, чи потрібні самі українські університети // Освітня політика: портал громадських експертів, 2015-12-09. - http://education-ua.org/ru/articles/533-sogodni-slid-staviti-pitannya-ne-pro-te-chi-potribna-filosofiya-v-ukrajinskikh-universitetakh-a-pro-te-chi-potribni-sami-ukrajinski-universiteti

Ми продовжуємо цикл інтерв’ю, присвячений гуманітарній освіті в Україні. В попередніх бесідах своїми думками з цього приводу поділилися Сергій Пролеєв, Вахтанг Кебуладзе та Олексій Панич. Сьогодні «естафету» підтримав завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету, головний редактор філософського часопису «Sententiae», доктор філософських наук Олег Хома.

Ясна І. Коментований переклад та філософська лексикографія як форма магістерської дисертації: новації кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка // Освітні тренди: сайт про сучасні тенденції розвитку освіти, 2015-11-27. - http://www.edu-trends.info/commented-translation/
Довгоочікувана та досить надзвичайна подія – відкрита презентація низки ініціатив Центру філософської текстології Філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка – відбулася у Києві 20 листопада 2015 року. На заході було обговорено впровадження коментованого перекладу і лексикографічного опису як альтернативної форми магістерської дисертації з історії філософії, створення онлайн-реєстру фахових перекладів, проект розвитку філософської лексикографії як повноцінної дослідницької галузі та інші “революційні”, на думку організаторів, новації.
Панич О., Ясна І. «Ребрендинг філософії» - це правильно, бо філософію слід вживати як бренді // Освітня політика: портал громадських експертів, 2015-11-08. - http://education-ua.org/ru/articles/513-rebrending-filosofiji-tse-pravilno-bo-filosofiyu-slid-vzhivati-yak-brendi

Ми продовжуємо дискусію про стан, проблеми та перспективи гуманітаристики в Україні, а також про місце гуманітарної (в першу чергу, філософської) освіти у вітчизняній освітній системі, що відбувається в межах проекту «Філософсько-гуманітарний ліцей» ініціативи «Ребрендинг філософії». У попередніх бесідах точкою зору з цього приводу поділилися філософи Сергій Пролеєв та Вахтанґ Кебуладзе. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з провідним науковим співробітником НВО «Дух і літера», доктором філософських наук Олексієм Паничем.